Розповідаємо, які виплати можна отримати після поранення в Україні, і в яких випадках держава може відмовити в допомозі.
Які та кому передбачені виплати за поранення в Україні в 2025 році / фото УНІАН
В Україні військовослужбовці, які отримали поранення, мають право на грошову компенсацію від держави – так звані “виплати за поранення”. Ми запитали у адвоката, які виплати передбачені військовим після поранення і в яких випадках можуть відмовити.
Раніше ми розповідали, що воєнний стан і мобілізацію в Україні продовжать – президент вніс до парламенту два законопроєкти.
Які виплати по пораненню у 2025 році
Як розповів у коментарі УНІАН кандидат юридичних наук, керуючий партнер АО “Lawyer HUB”, адвокат Валерій Шаповал, Постановою Кабміну від 28.02 2022 року №168 військовослужбовцям, у разі поранення під час бойових дій, передбачено додаткову виплату – у розмірі 100 тис. грн за період лікування, а також реабілітації після важкого поранення (з розрахунку від кількості днів у місяці – УНІАН).
Відео дня
Ця виплата нараховується за час стаціонарного лікування, зокрема за кордоном, або перебування у відпустці з важким пораненням (згідно з рішенням ВЛК – УНІАН). Військовослужбовець може перебувати на лікуванні протягом 12 місяців, при цьому перші 4 місяці він також має отримувати зарплату відповідно до тієї, яку обіймав на останній посаді,
– зазначає адвокат.
Конкретного переліку поранень, за які військові отримують виплату, у законодавстві немає. Виплати в разі поранення військовим нараховує фінансова частина військової частини.
Як отримати виплату за поранення в Україні
За словами Валерія Шаповала, щоб мати право на виплату на лікування, військовослужбовцям потрібно знати деякі нюанси.
Їм обов’язково потрібно:
- отримати довідку про обставини травми (називається форма 5) – у ній має бути написано, що “поранення отримано під час захисту України”, довідку видає медслужба військової частини, де служить поранений, після його огляду;
- написати рапорт на ім’я командира військової частини з проханням надати йому компенсацію на лікування за “поранення, отримане під час захисту України” – цей рапорт спершу має погодити командир роти.
Тобто в цих документах обов’язково має бути формулювання “поранення, отримане під час захисту України“.
Також, каже адвокат, є низка випадків, у яких військовослужбовцю можуть відмовити у такій виплаті. Це може бути, якщо:
- у довідці (формі 5) немає формулювання “поранення отримано під час захисту України”, про що вже згадували вище;
- військовий під час поранення перебував у стані сп’яніння;
- поранення завдано навмисне.
Також у виплаті можуть відмовити, якщо військовослужбовець дістав поранення, коли перебував у СЗЧ або на момент поранення був визнаний дезертиром.
Довідка УНІАН: додаткову винагороду за поранення не варто плутати з одноразовою грошовою допомогою, тобто, компенсацією за шкоду здоров’ю. Остання призначається в разі часткової втрати працездатності або встановлення групи інвалідності, якщо їх отримано під час захисту Батьківщини або на військовій службі. Детальніше про види виплат після поранень також можна дізнатися з “Довідника військовослужбовця після поранення”.
Якщо говорити про строки і про те, через скільки приходить виплата за поранення, то у вищезгаданій Постанові №168 зазначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди відбувається на підставі наказів командирів.
Читайте також:
Почалося з Бахмута: офіцер пояснив, чому військові масово йдуть у СЗЧ
“Це космос”: нардепка зізналась, скільки чоловіків перебувають в розшуку через ТЦК
Знятися з розшуку після сплати штрафу: адвокат пояснив, хто може це зробити
Якщо ж виплати затримуються або їх немає, то в цьому випадку “Довідник військовослужбовця після поранення” радить дотримуватися такого алгоритму:
- написати рапорт на ім’я командира з проханням включити вас до наказу про виплату;
- до рапорту потрібно додати копії довідки про обставини травми та висновку ВЛК.
Якщо ж військова частина безпідставно відмовляє у виплаті, тоді потрібно подати скаргу до Штабу оперативного командування, якому підпорядковується військова частина, або на гарячу лінію Міністерства оборони (15-12).
довідка
Валерій Шаповаладвокат
Навчався у Національній академії внутрішніх справ. Обіймав посаду слідчого. Адвокатською діяльність займається з 2008 року.
Керуючий партнер АО «Lawyer HUB». Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри фундаментальних, галузевих юридичних наук Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
About the Author
