«Сецесійний маяк» на місці Галицької брами: історія камʼяниці на Валовій - ЗАПОРІЖЖЯ

фото Бюро спадщини Будинок на Валовій, 7 звели на місці двох менших

Будинок на межі вулиць Галицька і Валова в центрі Львова збудували у 1909-1911 роках. Авторами проєкту були архітектори Альфред Захаревич та Юзеф Сосновський, які звели багато споруд у стилі модерну. Пʼятиповерхова кам’яниця має два фасади: один з вулиці Галицької, інший виходить на Валову. Про неї розповіли у Бюро спадщини.

Камʼяницю звели для Теодора Балабана. Він викупив два триповерхові будинки XVIII ст., які постали на місці мурів Галицької брами, і звів замість них один великий. Сама вулиця Валова виникла лише на початку XIX століття, після розбору південного міського муру, який існував до 1777 року. Після демонтажу мурів Галицької брами і давніх укріплень та перепланувань ХІХ-ХХ століть ця кам’яниця стала домінантою. У ній працювала страхова фірма Балабана.

Галицька брама на панорамі Януша Вітвіцького

Балабанівська камʼяниця, 1894 рік, на її місці звели сецесійний будинок Валова, 7 (фото з Вікіпедії)

«Акцентом будівлі є заокруглений еркер, завершений двоярусним куполом. Фасад привертає увагу не лише лаконізмом деталей, зумовленим вимогами пануючого стилю, а й скульптурним декором, який органічно злився із загальною масою будинку. Рельєфні алегоричні постаті у повний зріст заповнюють міжвіконні простінки 2-го поверху від вулиці та площі», – розповіли в онлайн-каталозі «Ар нуво у Львові».

Фасад будівлі прикрашали 8 барельєфів між вікнами другого поверху скульптора Зиґмунта Курчинського. Він закінчив Львівську промислову школу та Краківську академію мистецтв, а потім удосконалював вправність у майстерні Огюста Родена в Парижі. Композиції зображають мистецтво, ремесла, промисловість та економіку.

1931 року крамниці першого поверху переобладнали у стилі конструктивізм на банківське приміщення Міської комунальної ощадної каси. Нині там працюють офіси Ощадбанку та «Укрсиббанку».

«Це зразковий вузол львівського модерну, де архітектура (Захаревич-Сосновський), міська економіка (банківський партер) і мистецтво (Курчинський) сплелися в один образ. Цей будинок тепер став нашою новою оселею – місцем, де минуле міста надихає нас творити його майбутнє», – пише Бюро спадщини.

Будинок має два фасади (фото Бюро спадщини)

Автори довідника «Архітектура Львова» пишуть, що спочатку інтерʼєри камʼяниці оздоблювали розписи. Стіни були облицьовані зеленим мармуром, а підлога – плиткою з рослинним орнаментом. В операційній залі були вітражі авторства Захаревича, які доповнювала позолочена ліпнина і бронзові оздоби стін. Інтерʼєр будинку втратив залишки сецесійного декору після реконструкції 2000 року.

Залишки оздоб (фото Бюро спадщини)