фото ілюстративне, з археологічного музею Варшави Схожий казанок знайшли в 1936 році на Тернопільщині, однак польські науковці вивезли знахідку до Варшави
До Національного музею історії України передали бронзовий римський казанок III–IV ст. та підставку-тріпус (триніжник), який нелегально викопали у Вінницькій області чорні копачі і намагалися продати. Справу викрили поліцейські Липовецького відділу.
Місцевий мешканець дізнався від знайомих про знахідки римських золотих та срібних монет на памʼятці археології і вирішив сам пошукати скарбів з металодетектором. Цей нелегальний копач, ймовірно, знайшов древнє поховання-кремацію з особливо цінними артефактами. Цінності він планував продати через інтернет, але поліцейські завадили цій незаконній оборудці. На копача відкрили провадження через незаконне привласнення скарбу, який має особливу культурну цінність.
«Такі знахідки, як цей римський тріпус (або тріпод), в Північному Причорномор’ї ще ніколи не траплялися, навіть в античних містах. В Римській імперії вони були ознакою високого статусу та входили до складу престижних бенкетних сервізів або встановлювалися в храмах з блюдами для приношень. Ще більшу роль вони відігравали у європейських войовничих варварів, зазвичай їх знаходять в поховання вождів, які ми називаємо королівськими чи князівськими», – наголосив завідувач сектору археології Нацмузею історії України Сергій Діденко.
Куратор програми «Врятовані скарби» Максим Левада підкреслив, що правоохоронці спрацювали блискавично: «Цей випадок дуже показовий: людина виставляла фотографії знахідок не на інтернет-аукціоні, а в соціальній мережі. Буквально через годину їй порадили інформацію видалити. У мене були великі сумніви щодо результатів, тому сьогодні я відчуваю справжнє свято». Унікальні знахідки незабаром поповнять державну частину Музейного фонду України.
Схожу знахідку археологи виявили у 2018 році поблизу с. Побережне Вінницької області у могильнику та поселенні черняхівської культури. Про неї розповідали в Інституті археології НАН України. Там розкопали поховання у вигляді кремації з бронзовою посудиною римського виробництва ІІІ–IV ст. Бронзовий казан зберігся майже повністю, за винятком дужки. Він має тиснення у кілька кільцевих смуг. Денце – на кільцевій підставці. Посудина належить до бронзових посудин типу Хеммоор. Під казаном було скупчення кісток, фрагментів ліпного посуду та уламків виробів із бронзи. Вцілілий інвентар (пряжки, фібула, гребінь, окуття, оплавлене скло та ін.) склали в ліпний одноручний кухоль.
«Унікальність цього комплексу полягає в тому, що вперше ніж за 90 років на території України саме під час археологічних розкопок досліджено поховання з бронзовим казаном типу Хеммоор. Перший такий комплекс в Україні дослідили біля с. Рудки (Тернопільська обл.) в 1936 р. Це трупопокладення відноситься до рангу т. зв. князівських поховань варварів Європи римського часу. Ознаками таких поховань є речі римського походження, вироби з дорогоцінних металів, військові атрибути тощо. Існує припущення, що отримати „оригінальні” римські речі варвари могли або в якості військових трофеїв, або під час служби в підрозділах римської армії. Досліджене поховання на Вінниччині містить майже всі елементи представника цього соціального рангу», – підсумували тоді в Інституті археології.
About the Author
